УВЕЛИЧЕНИЕ РАЗМЕРА УСТАВНОГО КАПИТАЛА

Стаття 21 Закону України «Про ТОВ та ТДВ» регламентує порядок відчуження частки у статутному капіталі товариства іншим учасникам товариства або третім особам, але не містить норм щодо підписання актів прийому-передачі до договорів купівлі-продажу, тоді як на державну реєстрацію подається акт прийому-передачі, на якому підписи засвідчуються нотаріально (п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ТОВ та ТДВ»).

Для виконання цієї норми пп. 3 п. 6 Перехідних положень вносять зміни до ч. 1 ст. 78 Закону України «Про нотаріат», а саме: слова «зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини» замінюють словами «крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню».

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про ТОВ та ТДВ» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Дана норма не містить жодних конкретних вимог до документів, які повинні бути складені у зв’язку з відчуженням частки в статутному капіталі. Відповідно учасник, який відчужує свою частку, та особа, яка придбає таку частку, складатимуть документи, які відповідатимуть правовідносинам між ними (договір купівлі-продажу, договір дарування тощо).

При цьому, сторони не обмежені в праві складати будь-які інші додаткові документи. Оскільки Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» містить пряму вимогу щодо подання державному реєстраторові акту приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства для реєстрації змін до відомостей про склад учасників товариства, то такий акт повинен бути складений в обов’язковому порядку. Справжність підписів на акті засвідчується нотаріально.

Справжність підписів засвідчується нотаріусом із дотриманням вимог п. 6 глави 7 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2015. Засвідчення справжності підписів на акті приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів (п. 1 глави 9 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій містить перелік документів, тексти яких викладаються на спеціальних бланків, акт приймання-передачі до вказаного переліку не входить).

Однак, зазначене вище не означає, що учасники не повинні складати між собою будь-яких договорів, оскільки відчуження частки може відбуватися лише на підставі правочину (договору), яким акт не є. Акт – це лише похідна від договору, що підтверджує вчинення дій на підставі правочину. Але державному реєстраторові такий договір не подається.

Це не є інформацією, яка обов’язково повинна зазначатись в Статуті згідно з частиною 5 статті 11 ЗУ «Про ТОВ та ТДВ».

Реєстрація змін у цьому випадку здійснюється відповідно до                ч.5 статті 17 ЗУ “Про державну реєстрацію”.

Для реєстрації при цьому подаються:

1) заява про держреєстрацію змін;

2) документ про сплату адмінзбору;

3) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників.

Справжність підписів учасників, які голосували за таке рішення, має бути засвідчена  нотаріально.

Таке рішення загальними зборами учасників має бути прийняте на виконання частини 9 статті 18 ЗУ "Про ТОВ та ТДВ" та відповідати закріпленим вказаними  нормами вимогам.

Документи для реєстрації таких змін подаються Товариством.

З аналізу норм нового закону вбачається, що збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків процес "тривалий" і проходить декілька етапів.

Виносяться два рішення (частина 1 та частина 9 статті 18 Закону), між першим та другим рішенням відбувається процес щодо реалізації переважного права, встановлюються обставини, чи може третя особа взагалі вступити до товариства за рахунок додаткового внеску тощо.

Відповідно до ЗУ “Про державну реєстрацію” реєстратора не буде цікавити весь цей процес, йому буде надаватись лише останнє рішення, за відповідність рішення самому процесу та нормам закону та статуту будуть нести ті, хто його приймав.